Що ж таке викривлення носової перегородки?

Викривлення носової перегородки патологія, що характеризується порушенням носового дихання.

Наслідки викривлення носової перегородки – порушення нюху, інфекції пазух носа, гайморит, головний біль, захворювання вух, слабкість, сонливість, втомлюваність.

При стійкому викривленні носової перегородки можливий розвиток вазомоторного риніту, хронічних гайморитів, розвитку поліпів носа, поліпозносиндромом риносинуситов, погіршується кровопостачання головного мозку, утруднення роботи серця і шлунково-кишкового тракту і навіть розвиток злоякісних новоутворень носа і придаткових пазух носа.

Отоларингологи виділяють три види викривлення: гребінь, шип і викривлення.

Основні причини:

  • фізіологічні (викривлення – результат генетичної схильності до порушення росту кісток черепа);
  • травматичні (падіння, удар);
  • компенсаторні (викривлення – прояв іншого, більш серйозного порушення). Основний прояв захворювання – порушення носового дихання, що виявляється в труднощах дихання, закладеності носа, сухості слизової, наявності виділень. Найчастіше це діагностується з одного боку.

Симптоми викривлення носової перегородки:

  • Часті синусити, вазомоторний риніт
  • Дискомфорт в носі
  • Гучне дихання, хропіння, сопіння
  • Набряк слизової
  • Головні болі
  • Швидка втомлюваність
  • Сонливість
  • Носові кровотечі
Ступені викривлення перегородки носу:

У пацієнтів з викривленою перегородкою випадки виникнення ГРЗ реєструються як правило набагато частіше

Ступені викривлення перегородки носу: легка (в лікуванні немає необхідності), середня (носова перегородка займає половину відстані від середньої лінії і до бічної поверхні) і важка (перегородка майже стикається з бічною поверхнею носа). Друга і третя ступінь викривлення вимагають негайного лікування.

Ступінь викривлення може встановити тільки ЛОР-лікар, тому наявність у людини вищеперелічених скарг вимагає консультації отоларинголога.

Дуже частим ускладненням викривлення носової перегородки є розвиток вазомоторного риніту

Такий діагноз чують 20-30% людей, які відвідали ЛОР-лікаря.

Вазомоторний риніт – це група захворювань, обумовлених порушеннями тонусу носових кровоносних судин і збільшенням носових раковин. Хвороба проявляється затрудненим диханням і збоями носового циклу.

Якщо говорити просто, то судини, що живлять раковини носа, працюють неправильно, в їх тонусі виникають перебої. В результаті тканини набухають, і носова порожнина звужується. У людини порушується дихання і регуляція вологості і температури. Це приносить чимало дискомфорту і помітно псує якість життя. Людина, у якого хронічний вазомоторний риніт, буквально і дня не може прожити без судинозвужувальних носових крапель.

Чому виникає захворювання?

Захворювання може розвинутися в силу різноманітних факторів:

  • Викривлення носової перегородки
  • Тривалий прийом судинозвужувальних крапель
  • Алергічна реакція
  • Вірусні інфекції
  • Зміна клімату – коли доводиться перенести різкий перепад вологості і температури повітря
  • Вдихання перенасиченого ароматами повітря
  • Гормональні збої
  • Стреси
  • Куріння
  • Зловживання алкоголем та іншими психотропними речовинами
  • Хронічні ЛОР-захворювання
  • Різка зміна погоди

 

Діагностика виконується наступними методами:
  • Риноскопія – детальний огляд носової порожнини, що дозволяє зафіксувати набряклість і синюшність слизової
  • Ендоскопічний огляд носової порожнини – дає більш розгорнуту інформацію
  • Аналіз носового секрету і крові – показує концентрацію різних клітин (напр., еозинофілів – клітини, які свідчать про алергічному процесі)
  • Алергопроби – призначаються при підозрі на риніт вазомоторний алергічного характеру

Лікування в залежності від тяжкості захворювання буває як консервативним, так і хірургічним.

Вдатися до стійкого лікування даного захворювання можливо за допомогою лазерної вазотомії нижніх носових раковин

Інформацію підготував

Лікар отоларинголог, фахівець в області ЛОР-хірургії

Кістрін Дмитро Юрійович

 

Промінь лазера блокує судини, які забезпечують кров’ю слизову оболонку носа, що сприяє ліквідації запальних явищ і швидкому відновленню вільного носового дихання.

Тривалість операції 10-20 хвилин  (Повністю безкровна)

Проводиться в амбулаторних умовах під місцевою анестезією.