Дерматитом називають запалення шкірних покривів, що супроводжується свербінням і почервонінням. Алергічний виникає через контакт із подразником (алергеном) і не є інфекційним – не передається від людини (або тварини) до людини. Проте хвороба є широко поширеною: згідно зі статистичними даними, з нею стикався кожен п’ятий дорослий.
Причини проблеми
Чому виникає алергічний дерматит – лікар визначає дві очевидні умови для прояву патології:
- по-перше, наявність алергії;
- по-друге, контакт з алергеном.
Алергія – це гіперчутливість імунної системи до того чи іншого подразника. Природа цього явища остаточно досі не з’ясована, але причиною алергії є порушення імунних реакцій організму. Також алергічні реакції мають спадкову схильність (атопічний дерматит). Так, якщо обоє батьків мають гіперчутливість до одного й того самого алергену, ймовірність появи у їх нащадка алергії на той самий подразник перевищує 80 відсотків. До інших факторів, що впливають на появу алергії, відносять:
- гормональний збій;
- автоімунні реакції;
- тривале вживання антибіотиків.
Крім того, не варто виключати вплив умов праці й екології.
Види та симптоми
При діагнозі «алергічний дерматит» у дорослих клініка залежить від виду захворювання.
Атопічний дерматит – хронічне захворювання, що залежить здебільшого від спадкових факторів. Одні алергічні захворювання можуть переходити в інші або більш серйозні, таке явище називається «атопічним маршем» і містить атопічний дерматит, алергічний риніт і бронхіальну астму.
Симптомами атопічного дерматиту є:
- запалення та сухість шкіри;
- свербіж різної інтенсивності;
- різноманітні висипання переважно червоного кольору в колінних і ліктьових згинах, кистях рук.
Характерна риса – хронічний характер: симптоми то зникають, то з’являються знову.
Клініка алергічного контактного дерматиту має органічний характер і проявляється тільки в місці контакту з алергеном, наприклад ланцюжок на шиї або годинник на руці. Симптомами прояву можуть бути:
- висип у місці контакту з алергеном;
- свербіж і печіння;
- поява прозорих пухирців;
- почервоніння, набряк;
- лущення.
Перша реакція може проявиться через 1-2 тижні або кілька років після постійного контакту з алергеном. При повторному контакті захворювання переходить у хронічну форму, на шкірі можуть з’являтися ущільнення, тріщини.
Сам по собі алергічний контактний дерматит не є небезпечним, проте доставляє значний дискомфорт. Крім того, тягне часті пошкодження шкірних покривів, що, зі свого боку, загрожує зараженням бактеріальними або грибковими захворюваннями.
Діагностування
Діагностування захворювання «алергічний контактний дерматит» проводиться в умовах клініки. Діагноз «алергічний дерматит» виставляється доктором на очному огляді на основі клінічних симптомів і скарг пацієнта. Для підтвердження діагнозу та з’ясування причин (алергенів) необхідні такі дослідження:
- Загальний аналіз крові. На алергічну реакцію вказує активізація імунної системи, що проявляється в підвищеному вмісті еозинофілів і лейкоцитів в крові.
- Імуноглобулін Е – маркер алергічної реакції.
- Патч-тестування – метод виявлення контактної алергії. Набір алергенів наноситься на шкіру за допомогою спеціальних пластирів, оцінювання результатів проводиться на 2-й, 4-й і 7-й дні.
- Алерготести – метод виявлення конкретних алергенів. Поверхневий шар шкіри частково пошкоджується, і на нього наноситься алерген. При гіперчутливості в місці нанесення з’являються ознаки запалення (почервоніння, свербіж).
Тільки якщо лікарем напевно встановлений алергічний дерматит, лікування буде успішним.
Лікування
На сучасному рівні розвитку медицини алергія не піддається лікуванню. При діагнозі «алергічний дерматит» лікування в дорослих полягає в:
- усуненні симптомів, що турбують пацієнта;
- уникненні впливу дратівливих факторів.
Для позбавлення дерматичних симптомів застосовують:
- антигістамінні препарати;
- кортикостероїдні креми;
- антисептичне оброблення пухирців і виразок з метою недопущення зараження.
За підсумками обстеження у клініці «Гармонія здоров’я» пацієнт отримує список алергенів і подальші рекомендації, зокрема спеціальну дієту у разі харчової алергії.
