Перитоніт — локалізоване в одній ділянці або широке запалення очеревини. Проявляється сильним болем у животі, нудотою і блювотою, високою температурою, труднощами з випорожненням кишечника і відходженням газів. Стан пацієнта при цьому захворюванні завжди важкий. Якщо хворому вчасно не буде проведена операція, то з великою ймовірністю (20—50%) можливий летальний результат. Тому при появі вищевказаних симптомів звернення до лікаря не можна відкладати ні на хвилину.
Причини і діагностика захворювання
Основна причина гострого перитоніту — інфекційне ураження. Мікроорганізми можуть бути як занесені ззовні, так і переміститися з потоком крові з інших органів. У першому випадку інфекція проникає в черевну порожнину при пораненні, тривалому використанні катетерів або некваліфікованому оперативному втручанні.
Гнійний перитоніт в переважній більшості випадків розвивається у вигляді ускладнення патологій внутрішніх органів, що були раніше. Це можуть бути:
- апендицит, що прорвався;
- проривна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
- панкреатит;
- цироз печінки;
- непрохідність кишечника;
- холецистит;
- дивертикулит;
- гінекологічні та урологічні захворювання.
Причинами запального процесу можуть стати не тільки інфекційні чинники, а й деякі хімічні агенти, які при проникненні в очеревину руйнують її тканини і сприяють формуванню гнійних вогнищ.
Діагностика перитоніту ґрунтується на клінічній картині і виявленні типових симптомів. Для підтвердження запалення очеревини використовують УЗД, рентгенографію, гінекологічне та ректальне обстеження, лабораторні аналізи.
Лікування перитоніту
Лікується перитоніт оперативним шляхом. Підтверджений діагноз запалення очеревини — підстава для ургентного хірургічного втручання, тактика якого залежить від причини захворювання.
При всіх формах перитоніту операція виконується за однаковим алгоритмом:
- Робиться серединна лапаротомія. Якщо джерело перитоніту точно відоме до операції, то можуть бути використані і інші доступи. При наявності в черевній порожнині великої кількості гнійного або серозного вмісту рідкий ексудат видаляється спеціальним хірургічним відсмоктувачем.
- Виявляється і усувається вогнище запалення. Якщо видалити його з яких-небудь причин неможливо, то він ізолюється тампонами. Ліквідація джерела перитоніту передбачає ушивання перфорованої ділянки, видалення апендикса або змертвілого місця кишки.
- Під час операції при перитоніті здійснюють санацію черевної порожнини, видалення залишкового ексудату і гною. Для цього використовують стерильні хірургічні інструменти і матеріали — електровідсмоктувачі, тупфери і марлеві тампони. Всі процедури проводяться вкрай акуратно, дбайливо, оскільки найменший необережний рух може додатково травмувати слизову оболонку запаленого кишечника.
- Забезпечується декомпресія тонкої кишки для вільного пасажу її вмісту. Для цього в кишечник вводиться спеціальний зонд.
Після того як черевна порожнина буде звільнена від гною, вона обробляється розчином антибіотиків широкого спектра дії. Доза медикаментів підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити достатню концентрацію активної речовини в ексудаті.
Залежно від клініки перитоніту, ступеня його тяжкості після втручання вирішується питання про те, дренувати черевну порожнину протягом деякого часу або зашити її наглухо. Введення дренажних пристосувань показано лише пацієнтам, прооперованим з приводу розлитого гнійного запалення очеревини. У всіх інших випадках операційний розріз зашивається наглухо, оскільки закрита черевна порожнина ефективніше справляється з інфекцією.
Післяопераційний період і профілактика
Успішність лікування перитоніту залежить від тактики ведення післяопераційного періоду. Терапевтичні заходи в цей час спрямовані на боротьбу з інфекцією, інтоксикацією організму і усунення фізіологічних порушень, викликаних перенесеним запальним процесом. Повнота і інтенсивність лікувальних маніпуляцій залежать від поширеності перитоніту. Особлива увага повинна бути приділена поповненню дефіциту рідини і відновленню об’єму циркулюючої крові.
Профілактика перитоніту полягає в своєчасному виявленні та лікуванні основних захворювань, що послужили фоном для розвитку запалення очеревини. При ранньому зверненні в клініку ці патології успішно ліквідуються за допомогою сучасних і ефективних методів.