Відчуття палання за грудиною, комка в горлі, кислий присмак у роті – ознаки печії, які багатьом знайомі. Однак не всі знають, що печія – це не самостійне захворювання, а прояв гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ, рефлюкс-езофагіт). Воно виникає, коли вміст шлунку закидається в стравохід.
Епізоди кислотного рефлюксу періодично відбуваються у багатьох людей, але діагноз ГЕРХ ставиться, якщо людина відчуває симптоми печії два (і більше) рази на тиждень. Похилий вік, ожиріння і вагітність є найпоширенішими факторами ризику ГЕРХ.
Рефлюксна хвороба може значно знижувати якість життя людини. Тому важливо вчасно звертатися до лікаря. Лікування ГЕРХ в МЦ «Гармонія здоров’я» проводиться досвідченими гастроентерологами із застосуванням сучасних медикаментозних препаратів і терапевтичних протоколів.
Причини рефлюксу (ГЕРХ)
Стравохід має два сфінктери – м’язових кільця, здатних розкриватися і закриватися. Верхній сфінктер запобігає потраплянню їжі в трахею, в той час як нижній необхідний для того, щоб їжа, яка прослизнула в шлунок, не могла повернутися. Якщо нижній стравохідний сфінктер слабшає, шлунковий сік може закидатися в стравохід, викликаючи відчуття печіння і болю за грудиною. Це і є основна причина розвитку гастроезофагеального рефлюксу.
На відміну від слизової шлунку, яка спокійно витримує вплив соляної кислоти, що міститься в шлунковому соку, слизова стравоходу такою здатністю не володіє. Тому при контакті з кислим вмістом шлунку вона дратується і запалюється. Якщо ГЕРХ не лікувати, можуть розвинутися такі серйозні ускладнення, як стравохід Барретта (передраковий стан) і навіть рак.
Факторами, які провокують епізоди рефлюкс-езофагіту, є:
-
переїдання;
-
вживання певних продуктів (гострої, смаженої, жирної, маринованої їжі, цитрусових, шоколаду);
-
носіння одягу, що здавлює живіт;
-
фізична активність, пов’язана з нахилами тіла або підняттям важких речей;
-
прийом певних лікарських засобів;
-
грижа стравохідного отвору діафрагми;
-
вагітність.
Це далеко не повний перелік чинників, які можуть викликати загострення ГЕРХ, тригери (причини) можуть варіюватися від пацієнта до пацієнта.
Гастроезофагеальний рефлюкс: симптоми
Основними проявами ГЕРХ є печія (відчуття печіння в ділянці грудної клітки) і регургітація (відрижка вмісту шлунку). Спостерігаються й інші симптоми:
-
біль в горлі;
-
осиплість;
-
кислий присмак у роті;
-
утруднення при ковтанні;
-
почуття комка в горлі;
-
першіння і легкий кашель;
-
неприємний запах з рота.
При легкому перебігу гастроезофагеального рефлюксу симптоми з’являються періодично, при важкому – можуть бути присутніми постійно.
Діагностика ГЕРХ
Перед тим як лікувати печію, необхідно пройти ретельне медичне обстеження. Гастроентеролог складе історію хвороби і виконає фізичний огляд. Після цього він порекомендує інструментальні діагностичні тести.
Для діагностики гастроезофагеального рефлюксу найчастіше призначається езофагоскопія – ендоскопічне обстеження стравоходу, що припускає введення в нього тонкої трубки з мікровідеокамерою на кінці. Вона дозволяє лікарю детально оглянути слизову стравоходу і виявити патологію.
Додатково проводиться манометрія для визначення внутрішньостравохідного тиску і виявлення порушення функції нижнього сфінктера, а також 24-годинний моніторинг pH. Ці тести іноді використовуються для контролю ефективності лікування ГЕРХ.
Лікування ГЕРХ
Терапія направлена на усунення симптомів, запобігання подальшого ушкодження стравоходу і профілактику довгострокових ускладнень. Медикаментозне лікування ГЕРХ передбачає застосування препаратів наступних груп:
-
антациди – нейтралізують надлишок соляної кислоти в шлунку;
-
альгінати – утворюють своєрідний «пліт» на поверхні вмісту шлунку, що захищає стравохід від впливу кислоти;
-
інгібітори протонної помпи – зменшують секрецію соляної кислоти.
Лікарі МЦ «Гармонія здоров’я» підберуть ефективні лікарські препарати з урахуванням можливих побічних ефектів і поточного стану здоров’я пацієнта.
Важливе значення в лікуванні ГЕРХ має корекція способу життя, що включає нормалізацію ваги, зміну раціону, а також уникнення факторів, що викликають епізоди рефлюксу.
До хірургічного лікування вдаються тільки в тому випадку, якщо консервативна терапія не принесла успіху. Операція при рефлюкс-езофагіті називається фундоплікацією за Ниссеном. Суть хірургічного втручання полягає в зміцненні нижнього стравохідного сфінктера. Рішення про необхідність операції приймає лікар з урахуванням індивідуальних особливостей і потреб пацієнта.
