Пупкова грижа: причини, симптоми, діагностика та методи лікування
Пупкова грижа — захворювання, при якому внутрішній орган виступає через слабке місце або отвір у стінці очеревини через ослаблення її м’язів. Пупок, що випирає назовні – це не лише естетична проблема, а й серйозна патологія, яка загрожує здоров’ю та життю людини. Пупкова грижа може з’являтися у дітей та дорослих. Якщо в дитячому віці вона зазвичай гоїться самостійно в перші роки життя, іноді вимагаючи динамічного спостереження та планового хірургічного втручання, то у дорослому стані патологія, що виникла, завжди потребує операційної корекції. У мережі медичних центрів «Гармонія здоров’я» хірурги-професіонали з багаторічною практикою діагностики та лікування хвороби допоможуть успішно розв’язати цю проблему.
Внаслідок чого з’являється грижове випинання пупка
Одним із вразливих місць передньої черевної стінки, схильної до надмірного розтягування та патологічних трансформацій, є пупкове кільце – круглий отвір у середній частині білої лінії живота. Внаслідок невеликої товщини він є анатомічно слабкою зоною очеревини. Внаслідок розтягування пупка внутрішній орган (петлі тонкого кишківника, ділянка сальника або передочеревинна жирова клітковина) проникає під шкіру і випинається, формуючи грижовий мішок з тонкою сполучнотканинною плівкою. Вправна грижа може з’являтися періодично, зникаючи в положенні лежачи або в результаті притискання її пальцем. Якщо таке утворення не вправляється ручним способом, її називають невправною.
Види грижі пупка та причини її появи
За термінами появи розрізняють три види патології:
- вроджена грижа, коли зсув внутрішніх органів відбувається в ембріогенезі, і дитина народжується вже з патологією, що найчастіше поєднується з вадами розвитку;
- пупкова грижа у новонароджених, набута через натужний плач немовляти та потребує консервативного лікування до п’ятирічного віку;
- грижа пупка у дорослих, частіше у жінок.
У дітей захворювання виникає внаслідок сильного розширення пупка за наявності пупкового кільця, що погано зарубцювалося, в період новонародженості.
У дорослих розтягнення пупкового кільця відбувається через різкий набір маси тіла, зокрема при вагітності. Причинами появи патології можуть бути також підвищення внутрішньочеревного тиску у відповідь на травму, захворювання легень та шлунково-кишкового тракту, ожиріння.
Інші причини набутої пупкової грижі:
- інтенсивна гра на духових інструментах;
- сильний кашель;
- хронічний запор;
- асцит;
- слабість м’язів преса;
- підняття важкого;
- важкі вагітність та пологи.
Захворювання виникає і як наслідок помилки хірурга при операціях на шлунку, кишківнику, жовчному міхурі або недбалого ставлення пацієнта до післяопераційної реабілітації.
Симптоматика патології
Пупкова грижа формується поступово. Спочатку вона помітна у вигляді круглого випинання на животі лише у момент напруги при фізичному навантаженні. Потім розміри її зростають, формується велике утворення, що зникає при лежанні людини на спині. Згодом грижа вже не зникає і здатна утискатися під час спазму м’язів живота, що підвищує ризик серйозних ускладнень. Прогресування патології викликає появу перших ознак захворювання, що потребують лікарської допомоги:
- переймоподібні болі, що тягнуть, ниють в області пупка;
- запор;
- погіршення апетиту;
- загальна слабкість;
- відрижка, печія, здуття кишківника.
Болі найчастіше з’являються після їди, фізичного навантаження, під час діурезу або дефекації.
Чому ускладнена пупкова грижа небезпечна?
Захворювання, що довго прогресує, супроводжується ускладненням – ущемленням грижового мішка. При цьому у пацієнта з’являються:
- прожилки крові в стільці;
- нудота, блювання, пронос;
- тривалий запор;
- гострий біль у животі.
Грижа напружена, тверда на дотик, болюча. Такий стан потребує невідкладної медичної допомоги. В іншому випадку відбуваються запалення грижового мішка, змертвіння ущемлених тканин з розвитком перитоніту, кишкова непрохідність, у вагітних – передчасні пологи та викидень.
Діагностика грижі пупка
При наявності симптомів захворювання необхідна консультація хірурга. Під час огляду лікар шляхом опитування пацієнта збирає анамнез, пальпуванням досліджує передню черевну стінку та з’ясовує місце випинання, призначає інструментальне обстеження із застосуванням наступних діагностичних методів:
- ультразвукове дослідження (УЗД) черевної порожнини, що дозволяє вивчити грижовий мішок, визначити присутність спайок і рівень залучення в патологічний процес сусідніх органів;
- герніографія, рентгенографія шлунка або кишківника, щоб встановити зміщення органу, оцінити стан ШКТ;
- гастроскопія та дуоденоскопія для виключення пухлин органів травлення та виявлення хвороб, здатних викликати появу грижі;
- загальний та біохімічний аналіз крові, сечі.
При сильних болях унизу живота та у шлунку пацієнту можуть призначатися колоноскопія та фіброгастроскопія з ковтанням зонда.
Лікування пупкової грижі
Розрізняють три види лікувальної тактики щодо захворювання:
- Вичікування під наглядом хірурга, що застосовується при лікуванні гриж у дітей. До п’ятирічного віку існує висока ймовірність того, що грижові ворота самостійно закриються при поступовому зміцненні зв’язок, і новоутворення зникне спонтанно.
- Носіння бандажа та дотримання дієти. Хоча ця тактика не позбавляє патології, але знижує до мінімуму ризик її прогресування. Використовується у випадках, коли термінова операція неможлива (наприклад, при вагітності пізніх термінів).
- Хірургічне втручання, яке може бути екстреним та плановим. У першому випадку хірурги терміново оперують, коли виявлено ущемлення грижового мішка із запальним процесом у ньому та кровотечею, непрохідність кишківника. При цьому застосовується порожнинне видалення пупкової грижі, після якого відбувається тривала реабілітація. Але воно виправдане, оскільки на кону життя людини. Планові операції передбачають застосування більш щадної лапароскопічної герніопластики, коли відбувається швидкий процес реабілітації.
В клініці київської мережі МЦ «Гармонія здоров’я» хірурги вищої кваліфікації проводять операції з видалення пупкової грижі із застосуванням малотравматичних ендоскопічних методик (через проколи) або відкритим способом (шляхом розрізу) із використанням сучасного обладнання. Фахівці гарантують комплексне лікування, комфортне перебування у стаціонарі, успішну післяопераційну реабілітацію та швидке одужання.
