Біль у вухах – це дуже неприємний стан, з яким більшість людей стикалися хоча б раз у житті. Зазвичай цей симптом свідчить про розвиток запального процесу – отиту. Це захворювання зазвичай виникає в дитинстві та може бути викликане різними причинами.
Лікування отиту в МЦ «Гармонія здоров’я» проводиться досвідченими оториноларингологами із застосуванням сучасних лікарських засобів і прогресивних терапевтичних методик.
Типи та симптоми
Інфекція може торкнутися різних відділів вуха. При зовнішньому отиті наявні такі симптоми:
- біль і припухлість шкіри в ділянці вушного отвору;
- виділення, що неприємно пахнуть;
- біль у скронево-нижньощелепному суглобі;
- збільшені та болючі привушні лімфатичні вузли;
- свербіж у вушному каналі;
- загальне нездужання, іноді підвищення температури тіла.
Симптоми запалення середнього вуха зазвичай проявляються через 2-7 днів після початку застуди або грипу.
Вони містять:
- біль у вусі (іноді дуже сильний);
- дратівливість і проблеми зі сном (особливо в маленьких дітей);
- жар й озноб;
- рясні жовті або кров’янисті виділення (які можуть свідчити про розрив барабанної перетинки);
- поганий апетит.
Якщо у вусі накопичується рідина, але інфекції немає (ексудативний отит), у хворого можуть бути присутні проблеми зі слухом і такі симптоми, як тріск, дзвін, відчуття закладеності вуха.
Запалення внутрішнього вуха (лабіринтит) зустрічається досить рідко. Воно може з’явитися внаслідок невилікуваного середнього отиту. Іноді причиною є травма або автоімунне захворювання. Характерними проявами лабіринтиту є:
- порушення рівноваги;
- запаморочення;
- нудота, блювота;
- ністагм (мимовільний рух очей);
- шум у вухах;
- порушення слуху.
Ці ознаки є приводом для негайного звернення до лікаря. Ігнорувати лабіринтит не можна, оскільки це загрожує розвитком таких серйозних ускладнень, як менінгіт, глухота й незворотне пошкодження вестибулярного апарату.
Причини отиту
Інфекцію вуха викликають віруси й бактерії. Часто вона починається після гострих респіраторних інфекцій. Зовнішній отит нерідко виникає після купання у водоймі або басейні. Його ще називають «вухом плавця». До середнього вуха хвороботворні агенти потрапляють через євстахієву трубу, що з’єднує його з задньою частиною горла. Це провокує запалення, набряк і закорковування слухової труби, через що в середньому вусі накопичується рідина.
Діти частіше страждають на отит, оскільки в них євстахієва труба коротше та має менший нахил, ніж у дорослих. Ця анатомічна особливість ускладнює відтік рідини, особливо у разі наявності запального процесу. Заблокована рідина іноді інфікується, викликаючи гострий біль та інші неприємні симптоми.
Діагностування
Лікування отиту у клініці «Гармонія здоров’я» в Києві починається з ретельного діагностичного обстеження. Лікар огляне вухо, використовуючи спеціальний прилад – отоскоп. Здорова барабанна перетинка напівпрозора, має сіро-рожевий відтінок. Якщо вона запалена, червона й опухла, це вказує на інфекцію.
Пневматичний отоскоп використовується для визначення наявності рідини в середньому вусі. Цей інструмент направляє у вухо невеликий потік повітря. У нормальному стані барабанна перетинка повинна вигнутися. Якщо вона не реагує на тиск повітря, це означає, що всередині вуха є рідина.
Зазвичай цих досліджень достатньо, щоб поставити правильний діагноз. В окремих випадках можуть бути призначені додаткові дослідження.
Лікування отиту
Часто отит проходить самостійно й не потребує лікування. Тому після появи перших симптомів лікар призначає знеболювальні, жарознижувальні засоби та рекомендує почекати й поспостерігати. Якщо через день-два стан пацієнта не поліпшується, призначаються антибіотики. Вони прописуються відразу ж при:
- обмеженому доступі до медичної допомоги;
- дуже високій температурі тіла;
- блювоті;
- схильності до рецидивного середнього отиту;
- синдромі Дауна;
- наявності черепно-лицьових дефектів;
- імунних порушеннях.
У деяких випадках необхідно проколоти або розрізати барабанну перетинку. Ця процедура проводиться як в діагностичних, так і в терапевтичних цілях. Операція може здійснюватися під місцевою або загальною анестезією. Рішення про проведення процедури приймається лікарем індивідуально.
