Гнійні вогнища у тканинах та сильна набряклість свідчать про те, що у пацієнта гострий простатит. Симптоми захворювання можуть змінюватись залежно від індивідуальних особливостей конкретно взятого клінічного випадку. Найчастіше патологія діагностується у чоловіків віком 30-50 років [1]. При виявленні перших ознак хвороби слід звернутися за допомогою до компетентного уролога МЦ «Гармонія здоров’я».
Визначення гострого простатиту
Гострий простатит – запальні процеси у передміхуровій залозі. Захворювання виникає внаслідок інфекції, застою лімфи чи проблем із кровотоком. Симптоми можуть змінюватися в залежності від типу збудника, але найчастіше патологія супроводжується болючими відчуттями, сильним набряком, високою температурою 39-40°С. Своєчасне лікування – єдиний спосіб уникнути статевої дисфункції, безплідності, абсцесу та проблем із сечовипусканням.
Форми гострого простатиту
Міжнародна класифікація визначає 4 форми захворювання [2]:
- катаральна – бактеріальне ураження слизової та підслизової оболонки;
- фолікулярна – гнійні осередки на окремих ділянках;
- паренхіматозна – ураження багатьох часток передміхурової залози;
- абсцедуюча – гній потрапляє до інших органів сечостатевої системи.
Специфіка лікування пацієнта великою мірою залежить від форми патології.
Причини виникнення гострого простатиту
Каталізатори появи захворювання:
- сидяча робота;
- інфекційні захворювання сечостатевої системи;
- застій у органах малого таза;
- венеричні хвороби;
- малоактивний спосіб життя; відсутність помірних фізичних навантажень;
- хронічні захворювання передміхурової залози та органів репродуктивної системи.
Причини гострого простатиту тісно пов’язані із типом інфекційного агента. Найпоширеніші збудники: кишкова паличка, ентерококи, протей.
Хто перебуває у групі ризику
Лікарі-урологи діагностують це захворювання у 30-58% чоловіків репродуктивного віку [3]. У 85% симптоми гострого простатиту з’являються через аеробні грамнегативні бактерії.
Поширення інфекційних агентів здійснюється такими шляхами:
- запалення уретри – ураження сечівника;
- лімфа тканини – на фоні загострення геморою, патологій прямої кишки;
- кровоносна система – інфекція вже є в організмі.
У найбільшій небезпеці перебувають пацієнти віком 60 років і більше. Захворювання прогресує через тривалу сексуальну помірність, відсутність еякуляції, низькі фізичні навантаження. Погіршують ситуацію шкідливі звички: алкоголь та куріння. Захворювання також виникає на тлі стресу, перевтоми.
Симптоми гострого простатиту
Поява захворювання супроводжується певними ознаками, які не можна ігнорувати. Симптоми гострого простатиту у чоловіків:
- почастішали позиви до сечовипускання;
- больові відчуття в ділянці малого тазу;
- слабкий струмінь сечі;
- біль в анусі та на статевому члені;
- висока температура 38 °С та вище;
- м’язові спазми.
Яскраво виражена больова симптоматика негативно відбивається як життя. Дискомфорт практично ніколи не зникає, тому чоловік відчуває спустошення та дратівливість. При тривалому сидінні чи дефекації біль посилюється. Через запальні процеси в передміхуровій залозі, виявляються симптоми отруєння організму:
- занепад сил;
- нудота та блювання;
- відсутність апетиту;
- сильна пітливість під час сну.
Гострий простатит може протікати у нетиповій формі. Больові відчуття під час сечовипускання відсутні. Діагностувати патологію у разі можна шляхом ректальної пальпації [4]. Лікар-уролог під час дослідження ідентифікує холодний гнійник у простаті.
Діагностика гострого простатиту
Під час консультації пацієнта оглядає лікар-уролог. Він ставить питання самопочуття, щоб зібрати анамнез. Лікар призначає лабораторні дослідження:
- аналізи крові: загальний, на біохімію, ВІЛ, RW, гепатит;
- посів сечі;
- різні мазки;
- Вивчення інфекцій, ферментів простати.
Якщо інформації про захворювання однаково недостатньо, проводиться інструментальна діагностика:
- рентген;
- Комп’ютерна томографія;
- МРТ;
- ультразвукове дослідження передміхурової залози та сечового міхура.
Пацієнтам, які зазнають сильного болю, лікар-уролог призначить додаткові дослідження: біопсію, урографію, ПСА-тест [6]. З метою запобігання поширенню інфекції фахівці МЦ «Гармонія здоров’я» відмовляються від проведення діагностичних процедур, що передбачають механічний вплив на уражений орган.
Лікування гострого простатиту
Важливо своєчасно розпочати терапію, щоб уникнути появи ускладнень. Лікування гострого простатиту спрямоване на:
- усунення інфекційного збудника;
- купірування подальшого розвитку запальних процесів.
Схема лікування багато в чому залежить від типу бактеріального агента, виявленого в організмі.
Основні принципи лікування гострого простатиту
Лікарі-урологи МЦ «Гармонія здоров’я» віддають перевагу комплексному підходу, який включає:
- терапію медикаментозними препаратами;
- клізми та свічки;
- розчини;
- Фізиотерапевтичні процедури.
У занедбаних стадіях призначають хірургічну операцію. Лікарі-урологи завжди ретельно вивчають історію хвороби пацієнта та причини появи простатиту, тому лікування проводитиметься з урахуванням усіх особливостей клінічного випадку.
Медикаментозне лікування гострого простатиту
Пригнічення запалення простати, спровокованого інфекцією, здійснюється за допомогою таких препаратів:
- антибіотики – основа етіотропної терапії Ці препарати дозволяють придушити інфекційні осередки. Підбір антибіотиків здійснюється в індивідуальному порядку з урахуванням можливих протипоказань;
- болезаспокійливі – анальгетики та спазмолітики дозволяють зняти неприємні симптоми: дискомфорт, печіння, гострий біль;
- імуномодулятори – знижують рівень впливу на організм побічних ефектів, спровокованих прийомом антибіотиків та інших препаратів. Відновлюють імунну систему;
- фітопрепарати – захищають клітини від окислення, забезпечують ефективне виведення вільних радикалів з організму.
Якщо у пацієнта виникають складності при дефекації, лікар-уролог призначить проносну дію. Медикаментозне лікування гострого простатиту дасть перші плоди через 2-3 дні після початку прийому антибіотиків [7].
Хірургічне втручання
Рішення про доцільність проведення операції приймається відповідно до стадії захворювання. Основне свідчення до хірургічного втручання – гострий абсцес, наслідки якого вдається ліквідувати консервативними методами. Лікарі-урологи можуть призначити одну з двох операцій:
- ТУР (трансуретральна резекція) – висічення уражених тканин;
- простатектомія – радикальний метод, що передбачає видалення простати.
За наявності протипоказань, перевага надається малоінвазивним, органозберігаючим операціям.
Ускладнення гострого простатиту
Несвоєчасне лікування призводить до ураження тканини. В результаті з’являється набряк, гнійні вогнища у простаті, починається запалення інших органів малого тазу. Є ризик переходу патології у хронічну форму. Також можливі запалення:
- венозних стінок передміхурової залози;
- нирок;
- придатку яєчка;
- насіннєвих бульбашок;
- яєчка.
Ступінь ускладнень залежить від форми захворювання: при катаральній ризик негативних наслідків мінімальний, а при фолікулярній можлива закупорка просвіту протоки, через яку виводиться насіння. Через це застоюється секрет, створюються передумови формування конкрементів в передміхуровій залозі.
Профілактика гострого простатиту
Не варто чекати на перші симптоми. Потрібно проводити профілактику гострого простатиту, щоб нівелювати ризик появи хвороби.
Рекомендації щодо профілактики гострого простатиту
Щоб знизити ймовірність появи цього захворювання, слід дотримуватися наступних рекомендацій:
- уникати тривалої статевої помірності;
- додати до раціону більше продуктів, багатих на клітковину;
- займатися спортом;
- відмовитись від шкідливих звичок – куріння, вживання алкогольних напоїв;
- дотримуватись графіка планових візитів до лікаря-уролога;
- оберігатися при статевих контактах.
Гострий простатит – небезпечне, але контрольоване захворювання. Щоб мінімізувати ризик ускладнень, слід розпочати терапію на ранній стадії патології.
Поради щодо підтримки здоров’я чоловіка
Потрібно підтримувати рівень тестостерону в організмі. Через нестачу гормону, чоловіки відчувають занепад сил, страждають від безсоння. Рівень тестостерону падає внаслідок зловживання алкоголем та нікотином. Тому краще відмовитись від шкідливих звичок.
Чоловікам віком від 45 років слід здавати аналіз крові на онкомаркери. Це лабораторне дослідження дозволить контролювати пухлинні процеси, внаслідок яких виникають онкологічні захворювання.
