Застійний простатит (конгестивний простатит) – поширене захворювання передміхурової залози, викликане застоєм секрету та крові в органі. У сучасній медицині патологію часто називають “синдром хронічного тазового болю”.
На ранніх стадіях хвороба не турбує, при переході в хронічну форму з’являється ниючий біль у крижах, промежини, пахвинній ділянці, а також спостерігаються розлади сечовипускання. Простатит діагностується приблизно у 25% чоловіків віку 35-60 років, при цьому застійна форма – у 88-90% пацієнтів.
Причини конгестивного простатиту
Застій секрету в передміхуровій залозі може бути спричинений комплексом різних причин, включаючи психосоматичні фактори. До цього переліку входять:
- аномалії розвитку органів сечовивідної системи;
- судинні патології;
- компресія (порушення кровообігу в простаті, спричинене здавлюванням тканин з боку сусідніх органів)
- нерегулярне статеве життя;
- поведінкові фактори, що негативно позначаються на здоров’ї репродуктивної системи (наприклад, неповне дренування передміхурової залози під час перерваного статевого акту)
фактори, що привертають до розвитку конгестивного простатиту. Насамперед це малорухливий спосіб життя. У групі ризику – офісні співробітники (чоловіки молодого та середнього віку).
Незбалансоване харчування, переохолодження, вживання алкоголю, тютюнопаління, часті застуди негативно впливають стан здоров’я загалом, і органи чоловічої репродуктивної системи зокрема. Алкоголь порушує проникність судинних стінок, провокує спазми, що сприяє уповільненню кровотоку. Патології судинної системи малого тазу (слабкі стінки у вен та клапанна недостатність) призводять до порушення дренування передміхурової залози.
Симптоми застійного простатиту
Чоловіки терплять незручності та біль тривалий час, всіляко уникаючи візиту до лікаря. Саме тому більшість тих, хто вперше записався до уролога – андролога – це люди із запущеною формою застійного простатиту. Головні симптоми конгестивної форми хвороби:
- постійний дискомфорт у періанальній ділянці;
- посилення болю в ділянці промежини під час сидіння або зміни положення тіла;
- біль розмитий, що віддає в криж і поширюється на внутрішню поверхню стегон;
- утруднення при сечовипусканні (набрякова залоза здавлює тканини сечового міхура);
- поява домішки крові у спермі.
Застійний простатит створює сприятливі умови виникнення вогнищ запалення. Підвищення температури, поява ознобу, нездужання, прискорене сечовипускання та посилення болю в спині вказують на розвиток інфекційного процесу у передміхуровій залозі.
Нестача кисню та поживних речовин призводять до зміни біохімічних властивостей простатичного секрету, тому у чоловіків із хронічною формою хвороби частіше діагностують безпліддя. Набрякла залоза здавлює сечовий міхур, створюючи перешкоду для повного спорожнення. Частина сечі закидається в сечоводи та ниркові балії. Постійний рефлюкс урини призводить до розвитку циститу та пієлонефриту.
Вторинні симптоми – розвиток неврозів та психоемоційної нестійкості на тлі фізичного нездужання. За відсутності лікування, у багатьох чоловіків розвиваються стійкі неврози, пов’язані як з болем, а й зі зниженням сексуальної функції.
Діагностика простатиту
Лікар-уролог проводить опитування, щоб одержати об’єктивну картину про симптоми. Під час пальцевого дослідження виявляється збільшена передміхурова залоза. Виражені болючі відчуття при пальпації виникають рідко. Для конгестивної форми простатиту характерною ознакою є розширені вени прямої кишки (варикозна хвороба). Фахівець, залежно від результатів огляду, призначає такі види діагностики:
- лабораторні аналізи (культуральне дослідження соку передміхурової залози, ПЛР-тест);
- цитологічне дослідження сечі;
- аналіз крові на ПСА (у пацієнтів віком від 40 років);
- ТРУЗІ, УЗД сечового міхура;
- уродинамічне дослідження;
- доплерографія (визначення змін у великих судинах);
Після оцінки даних лабораторних аналізів та інструментальних досліджень лікар складає персональну схему терапії або призначає уточнену діагностику.
Лікування застійного простатиту
Після встановлення діагнозу «застійний простатит» пацієнту слід скоригувати спосіб життя, у тому числі в інтимній сфері. Щоб відновити функцію передміхурової залози, необхідно виключити всі фактори, що призводять до конгестії (застійними явищами у простаті).
Неприпустимі перерваний або затяжний статевий контакт, а також надмірна сексуальна активність. Слід обмежити вживання спецій, міцної кави, алкоголю, прянощів та інших продуктів, що підвищують хімічну агресивність сечі. Залежно від стадії хвороби та симптоматики, до лікувальної схеми включаються адреноблокатори, антибактеріальні та антихолінергічні засоби, а також препарати НПЗЗ, міорелаксанти, венотоніки.
Хороші результати в лікуванні застійного простатиту досягаються при поєднанні лікарських препаратів із фізіотерапевтичними процедурами, призначення грязьових та парафінових аплікацій, масажних душів. Лікувальна фізкультура довела свою високу результативність у комплексних схемах лікування застійного простатиту.
Прогноз та профілактика застійного простатиту
Конгестивний простатит піддається лікуванню у випадках, коли пацієнт відповідально дотримується приписи лікаря. Важливо розпочати лікування якомога раніше, щоб не допустити склерозування тканин простати та погіршення біохімічних властивостей секрету.
Профілактика має на увазі дотримання режиму праці та відпочинку, рухову активність (фізкультура та спорт), збалансоване харчування, уникнення стресових ситуацій. Найкраща профілактика – відвідування уролога раз на півроку. У медичному центрі «Гармонія здоров’я» вам нададуть максимально дієву допомогу, гарантуючи:
- делікатність, чуйність з боку лікарів та персоналу;
- відсутність болю при виконанні діагностичних та лікувальних маніпуляцій;
- використання нових методик та препаратів;
- 100% стерильність інструментів;
- постійну консультативну підтримку, за потреби.
Запис приймання здійснюється через онлайн-форму або за номером контактного телефону.
